Життя в літературі (до 120-річчя з дня народження Максима Рильського)

                               

19 березня виповнюється 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського. Бібліотекарі відділу обслуговування Липоводолинської ЦРБ ім. Л.М.Новиченка в літературних гостинах “Життя в літературі”  запропонували учням 8-Б класу місцевої школи поринути в спогади про щасливі і трагічні миті видатного українського поета, перекладача, академіка, громадського діяча, розбудовника рідної культури, познайомитися з творчим доробком митця.

М.Т.Рильський прожив у літературі довге життя – понад півстоліття. Він працював практично у всіх родах і жанрах, створивши неперехідні художні цінності, і залишив після себе велику літературно-наукову спадщину.

З уст ведучих заходу бібліотекаря читального залу Н.Василенко і завідуючої відділу обслуговування В.Ткач звучали його зворушливі поетичні твори про матір, батька, кохану дружину, а також вірші, в яких сконденсовано його принципи, погляди на творчість, на призначення людини і митця. А вірш “Яблука доспіли” зі збірки “Під осінніми зорями”, який був покладений на музику, учні прослухали у виконанні Андрія Селезньова в запису.

Працівники бібліотеки намагалися як найширше розкрити цю талановиту особистість, його душевну відкритість, уміння слухати співрозмовника, його безмежну доброту, людинолюбство й дотепність. Вони також познайомили підлітків з літературою про митця, яка є в наявності в районній бібліотеці і представлена на тематичному столі  “Труди і дні Максима Рильського”.

                Серце Максима Рильського перестало битися 24 липня 1964 року. Але й нині, у рік 120-річчя з Дня народження поета, він залишається безсмертним у пам’яті своїх читачів.

Коли на могилі моїй

Зелена затужить трава, –

Читатиме хтось ці пісні,

Нескінчені тихі слова…

Читачу, вглибся у те,

Чим я свою пісню зігрів,

 І, може, почуєш ти щось,

 Що більше од звуків і слів…

 Побачиш ти в пісні моїй

 Луну своїх власних надій…

 Читачу! Поглянь,усміхнись:

 Я твій! Я не вмер! Я живий!