19 березня виповнюється 120 років від дня
народження Максима Тадейовича Рильського. Бібліотекарі відділу обслуговування
Липоводолинської ЦРБ ім. Л.М.Новиченка в літературних гостинах “Життя в літературі” запропонували учням 8-Б класу місцевої школи
поринути в спогади про щасливі і трагічні миті видатного українського поета,
перекладача, академіка, громадського діяча, розбудовника рідної культури,
познайомитися з творчим доробком митця.
М.Т.Рильський прожив у літературі довге життя – понад
півстоліття. Він працював практично у всіх родах і жанрах, створивши
неперехідні художні цінності, і залишив після себе велику літературно-наукову
спадщину.
З уст ведучих заходу бібліотекаря читального залу
Н.Василенко і завідуючої відділу обслуговування В.Ткач звучали його зворушливі
поетичні твори про матір, батька, кохану дружину, а також вірші, в яких
сконденсовано його принципи, погляди на творчість, на призначення людини і
митця. А вірш “Яблука доспіли” зі збірки “Під осінніми зорями”, який
був покладений на музику, учні прослухали у
виконанні Андрія Селезньова в запису.
Працівники бібліотеки намагалися як найширше
розкрити цю талановиту особистість, його душевну відкритість, уміння слухати
співрозмовника, його безмежну доброту, людинолюбство й дотепність. Вони також
познайомили підлітків з літературою про митця, яка є в наявності в районній
бібліотеці і представлена на тематичному столі
“Труди і
дні Максима Рильського”.
Серце Максима Рильського
перестало битися 24 липня 1964 року. Але й нині, у рік 120-річчя з Дня народження поета, він залишається безсмертним у пам’яті своїх читачів.
Коли на могилі моїй
Зелена затужить трава, –
Читатиме хтось ці пісні,
Нескінчені тихі слова…
Читачу, вглибся у те,
Чим я свою пісню зігрів,
І, може, почуєш ти щось,
Що більше од звуків і слів…
Побачиш ти в пісні моїй
Луну своїх власних надій…
Читачу! Поглянь,усміхнись:
Я твій! Я не вмер! Я живий!