воскресенье, 1 февраля 2015 г.

Я для тебе горів, український народе!


У кожної людини є свій життєвий шлях. В однієї він – рівний, довгий, без перешкод, а в іншої – навпаки, тяжкий і звивистий. Та не всі дороги приводять до всенародної поваги і любові. Симоненкова дорога – важка, трагічна і коротка. Але пам`ять про нього вічна, вона живе у наших серцях, любов до його творчості безмірна. Тож згадати «нашого» Василя Симоненка добрим словом запросили бібліотекарі відділу обслуговування ЦРБ ім. Л.М.Новиченка учнів 10-Б класу місцевої школи. Ведучі заходу Н.Василенко та Л.Бойко в літературному екскурсі «Я для тебе горів, український народе», який був приурочений до 80-річчя з дня народження поета, ознайомили учнів з його коротким, але значимим життєвим і творчим шляхом.


Народився Василь Андрійович 8 січня 1935 року в селі Беївці Лубенського району на Полтавщині в сім`ї колгоспників. Велику роль в його житті відіграв дід Федір Трохимович та найрідніша на землі людина – мати Ганна Федорівна. Вони завжди часом незримо були присутні в його творчості. Присвятив їм свої вірші «З дитинства», «Дід умер», «Матері». Своєрідним заповітом стали його знамениті «Лебеді материнства» як гімн синівської любові та  патріотизму. Частина цього твору покладена на музику й стала піснею.
Науки долав легко і з задоволенням, бо ще з юності прагнув докопатися – «чого його народу так не везе і хто в тому винен». Студентське життя було багате на дружбу, на цікаві особистості, творчі суперечки, на мрії про майбутнє. Як журналіст він сміливо вторгався у різні сфери життя, різко критикував вияви бюрократизму, неуваги до трудівників, теплим словом відгукувався про добрих людей.
Тема любові до Батьківщини, до рідної землі, до рідної мови, до простих трудівників, що вирощують хліб на повен голос звучала у віршах поета «Задивляюсь у твої зіниці», «Україні», «Моя мова», «Ні! Не вмерла Україна». Окремі з них прозвучали з уст  ведучої Л.Лисенко. Діти мали змогу почути вірш «Ти знаєш, що ти – людина...» у виконанні самого автора у запису. Окрасою заходу стали музичні композиції на слова В.Симоненка.



Василь Симоненко – від Бога і народу, поет-філософ і борець, який ніколи не боявся казати і писати правду, боровся за справедливість. Його творчість живе, їй відкритий шлях до юнацьких сердець, до народу, до України, яка навіки увінчала поета своєю любов`ю. По закінченню заходу слухачі виявили бажання сфотографуватись біля книжкової вітрини «Витязь молодої української поезії», яка розгорнута в читальному залі бібліотеки з нагоди ювілею письменника.


Комментариев нет:

Отправить комментарий