Виставка - реквієм «Гірко плаче Україна за своїми синами»

Цими днями  ми відзначаємо сумну річницю трагічних подій, що відбулися в центрі Києва 18-20 лютого 2014 року.  З  21 лютого  загиблих мітингувальників  Майдану офіційна влада України визнала жертвами. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жолобних промовах назвали «Небесною сотнею». Напередодні знаменного дня Україна згадує тих героїв, чия смерть стала символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.  І за цю боротьбу, за нашу за вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні. Ті, хто  лише починав жити.

До другої річниці загибелі Небесної сотні в читальному залі центральної районної бібліотеки ім.. Л.М. Новиченка організована виставка - реквієм «Гірко плаче Україна за своїми синами», присвячена вшануванню Героїв Небесної сотні. Герої справді не вмирають, але пам'ять про них має властивість розчинятися з плином часу, зі зміною поколінь, чи ще прикріше, навіть не затримуватися у серцях і головах сучасників. Помиляються ті, хто вважає, що тільки гарні слова і поіменна згадка загиблих – це максимум. Наша шана криється у продовженні боротьби за ідею бути вільними. Та ті, кого забрали небеса вже не повернуться. Героїчна самопожертва звичайних людей повинна спонукати до безмежної гордості і жаги виправдати цю невинну кров. Необхідно розуміти, що  останній подих Небесної сотні був задля кожного із нас із надією на нас. Ми не знаємо, що чекає нас у майбутньому, та тільки за нами право його створювати уже сьогодні. У це вірив кожен герой Небесної сотні, хто цього майбутнього уже не зможе побачити, але чия смерть дала йому початок.