В січні цього
року виповнюється 140 років від дня народження Никанора Харитоновича Онацького.
Цій даті був присвячений вечір-вшанування пам`яті нашого земляка, творчої людини, художника і поета, який
підготували і провели працівники ЦРБ ім. Л.М.Новиченка бібліотекарі відділу
обслуговування Л.Бойко і Н.Василенко для учнів 9-В класу місцевої школи.
Никанор
Харитонович Онацький був красивою, талановитою людиною з непростою долею. Зовнішність художника
відповідала його духовному змісту, досвідченості, зацікавленості до всього
нового.
Бібліотекарі
намагались якнайповніше розкрити образ земляка, познайомити з життєвим та
творчим шляхом. Тому й назва заходу була «Життя, віддане народові».
Народився
Н.Онацький у 1875 році у хуторі Хоменковому Бірківської волості Гадяцького
повіту (нині – це Липоводолинський район Сумської області) в родині
козака-хлібороба. За своє життя був учителем в Лебединській чоловічій
гімназії, учителем малювання в реальному училищі в місті Суми, викладачем
Сумського кадетського училища, створив художній музей м.Суми, організував
художню студію.
Ведучі вечора
познайомили учнів з творчим спадком Н.Х.Онацького. Це його наукові праці: «Сім
років існування Сумського музею», «Українська порцеляна», «Українське гутницьке
скло», «Межигірський фаянс», «Селянський революційний рух на Сумщині у 1905
році». Писав він також і поетичні твори, зокрема це «Новий світ», «Сестро мила,
ясна зоре...», «Пісня», «То не грім гримить...», «До сусіда по камері», «Пісня
в`язня», «Кленовий
листок», «Родині».
Никанор
Онацький віддано любив Україну, її стародавні традиції, красу її природи. І
куди б не закидала його доля, думками та серцем він завжди линув до рідного
краю. У своїх творах він говорить:
Я жменя рідної
землі
Несу, як
спогад, як святиню,
Коли помру на
чужині,
Візьму з собою
в домовину.
Никанора Онацького переслідували і заарештовували тричі: у 1934, 1935 та 1937 роках. 23 листопада 1937 року він був розстріляний у віці 62 роки.
Його ім’я довго замовчувалося. І лише у 1956 році президією Полтавського обласного суду розглянуто справу Онацького Н.Х. У листі прокурора Полтавської області від 02.10.1956 року повідомлялося: «Никанор Харитонович Онацький реабілітований, його справа закрита за відсутністю складу злочину». Посмертно. У 1995 році його ім`ям названо Сумський художній музей...
В сценарії
заходу були використані спогади племінника Никанора Харитоновича Івана
Олещенка, жителя села Хоменкового, старожила міста Лебедина Пантелеймона Матвійовича
Домашенка, а також дружини Онацького Надії Василівни, з вуст яких ми більше
дізнаємось про цю особистість.
До уваги
старшокласників також була представлена виставка-портрет «Митець незвичної
долі», де продемонстровані всі матеріали, які є в ЦРБ ім. Л.М.Новиченка про Н.Х
Онацького.
Ми,
липоводолинці, повинні знати і свято берегти пам`ять про нашого земляка, адже його
творча спадщина займає гідне місце серед великого доробку українського
образотворчого мистецтва.