День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни –
день пам'яті в Україні. Відзначається щорічно 22 червня, у день початку
німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. З нагоди
відзначення Дня скорботи і вшанування пам`яті жертв війни в Україні у
читальному залі публічної бібліотеки ім. Л. Новиченка діє виставка-пам`ять «Це
наша біль, це наша пам’ять».
Блог створений для відображення подій та культурного життя публічної бібліотеки та селища Липова Долина
пʼятниця, 19 червня 2020 р.
середа, 17 червня 2020 р.
КНИГИ З ДОБРИХ РУК
Для людей з
великим серцем навіть власні героїчні вчинки здаються звичайною справою. Їх
покликання – допомагати ближньому, їх життєве кредо – радіти кожному прожитому дню і дарувати радість
іншим.
У тому, що світ не без добрих
людей переконались і працівники Липоводолинської публічної
бібліотеки ім. Л. Новиченка, які отримали від небайдужих жителів селища книги в
дарунок. Серед цієї літератури є книги на різну тематику – це історія,
медицина, фермерство, а також художні твори. Варто зазначити,
що подаровані книги у чудовому стані, а неймовірно красиві та яскраві
ілюстрації роблять їх ще більш привабливими.
Тож ласкаво просимо, нові книги чекають своїх читачів!
вівторок, 16 червня 2020 р.
пʼятниця, 5 червня 2020 р.
НАРАДА БІБЛІОТЕЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
5 червня відбулася нарада бібліотечних працівників публічної бібліотеки ім.
Л.Новиченка Липоводолинської селищної ради.
На ній було проаналізовано роботу бібліотек в період карантину, надані
рекомендації по обслуговуванню читачів після відкриття бібліотек та обговорені основні напрямки роботи на ІІІ
квартал.
ДИВА РІДНОГО СЕЛИЩА
Чи є де ще така
краса?
Чи ще цвіте де так
калина?
Верба над річкою
звиса,
І лине пісня солов’їна.
Золоті пшеничні поля, веселі білі хати серед вишневих садів, повиті маревом
тополі край дороги, верби, які полощуть свої коси у річці, повні пташиного
співу гаї та діброви, зелені ярочки з невеликими струмками на дні, річка, яка
тихо несе свої води серед ланів, - усе це наша Липова Долина.
Напередодні свята Трійці, яке є для селища храмовим, пропонуємо жителям і
гостям Липоводолинської громади фото-екскурс по краєвидах та визначних місцях
Липової Долини.
четвер, 4 червня 2020 р.
ЗАКЛЕЧАЛИ ВОРОТА – ТРІЙЦЯ ЙДЕ ДО НАС СВЯТА
7 червня в
Україні відзначають одне з найбільших християнських свят, яке припадає на 50-й
день від Великодня. В народі його називають по-різному: П’ятидесятниця, День
Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці. В цей день прийнято прикрашати храми
і будинки гілками з дерев, луговими травами, квітами.
Свято Трійці –
одне з найулюбленіших свят липоводолинців, адже саме цього дня жителі святкують
свято селища. З різноманітною інформацією про його історію, традиції
святкування в Липоводолинській публічній бібліотеці ім. Леоніда Новиченка оформлено
книжкові виставки-інсталяції «Заклечали ворота – Трійця йде до нас свята» та «Я
люблю Липову Долину».
ПОЕТИЧНИЙ ЦВІТ ЛИПОВОЇ ДОЛИНИ
ОЛЕНА МИХАЛЕВИЧ
Народилася 25 листопада 1976 року в смт Липова Долина в творчій родині.
Закінчила Липоводолинську загальноосвітню школу та Лебединське педагогічне
училище. Її поезія іноді іронічна, іноді самокритична, а іноді доволі серйозна,
тонко відчуває природу. Друкує свої вірші в соціальних мережах.
З ДНЕМ ВИШИВАНКИ!
Дочка свого народу – Українка
З бровами-ластівками, з ружами-губами
Мого єства кожнісінька клітинка
Розділить радість свята разом з вами!
Століттями довбуть орли печінку
Землі моїй святій, слізьми омитій,
Та берегиню роду – Українку
Не вдасться осквернити хижій свиті!
Палає погляд, мов зоря ізранку,
Гаряча вдача, як небес дарунок,
А як вдягну у квітах вишиванку,
То кожен погляд – наче поцілунок!
*****
Немодною здаватись не боюся,
Не прагну закордонних берегів,
За чудесами світу не гонюся –
Мені достатньо річки і лугів
Ось у таночку закружляв метелик,
З ним ластівочка в небі заодно,
Оце і є найкращий в світі «тєлік»!
Оскароносне, зіркове кіно!
Я полікую очі різнотрав'ям,
Наповню душу зеленню листка –
Це істинне природи православ'я!
Релігія берізки і дубка!
Ген пролетів над річкою лелека,
А, може, він комусь дитя несе?
Для тіла і душі жива аптека –
Тут сам Господь заготував усе.
*****
Не треба нам ні ката-супостата,
Ні ласих до наживи ворогів –
Самі собі підпалюємо хату
І власних розпинаємо богів
В очах людей підступність і ненависть
І так уже віками повелось –
Зʼїдає багатьох огидна зависть
Нечистих відьом сила розвелось
Коли у хаті діти голосили,
Живіт втягнувши від голодних мук,
Це не чужі, укрАїнські буксири
Шматок останній виривали з рук!
Немає усвідомлення в народу,
Що пливемо в одному кораблі,
Що землі наші – це винагорода,
А ми тепер цураємось землі)
Іти на дно епохи будем разом
На порятунок годі і чекать
Самі зламали всі дороговкази
В пустелі смутку прийдеться блукать
Нічого нам хорошого не світить
Поки не усвідомимо слова,
Що ми усі ОДНОЇ НЕНЬКИ ДІТИ,
Що ненька наша ЛЕДВЕ ВЖЕ ЖИВА!!!
Нам єдності і злагоди бракує...
Ідуть роки, віки, минає час –
Хмельницький з того світу стогін чує,
В гробу перевертається Тарас...
Підписатися на:
Дописи (Atom)











