пʼятниця, 19 червня 2020 р.

ЦЕ НАША БІЛЬ, ЦЕ НАША ПАМ’ЯТЬ


День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни – день пам'яті в Україні. Відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. З нагоди відзначення Дня скорботи і вшанування пам`яті жертв війни в Україні у читальному залі публічної бібліотеки ім. Л. Новиченка діє виставка-пам`ять «Це наша біль, це наша пам’ять».
               

середа, 17 червня 2020 р.

КНИГИ З ДОБРИХ РУК


     Для людей з великим серцем навіть власні героїчні вчинки здаються звичайною справою. Їх покликання – допомагати ближньому, їх життєве кредо – радіти кожному прожитому дню і дарувати радість іншим.
    У тому, що світ не без добрих людей переконались і працівники Липоводолинської публічної бібліотеки ім. Л. Новиченка, які отримали від небайдужих жителів селища книги в дарунок. Серед цієї літератури є книги на різну тематику – це історія, медицина, фермерство, а також художні твори. Варто зазначити, що подаровані книги у чудовому стані, а неймовірно красиві та яскраві ілюстрації роблять їх ще більш привабливими.
Тож ласкаво просимо, нові книги чекають своїх читачів!











пʼятниця, 5 червня 2020 р.

НАРАДА БІБЛІОТЕЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ


5 червня відбулася нарада бібліотечних працівників публічної бібліотеки ім. Л.Новиченка Липоводолинської селищної ради.  На ній було проаналізовано роботу бібліотек в період карантину, надані рекомендації по обслуговуванню читачів після відкриття бібліотек та  обговорені основні напрямки роботи на ІІІ квартал.





ДИВА РІДНОГО СЕЛИЩА


Чи є де ще така краса?
Чи ще цвіте де так калина?
Верба над річкою звиса,
І лине пісня солов’їна.

Золоті пшеничні поля, веселі білі хати серед вишневих садів, повиті маревом тополі край дороги, верби, які полощуть свої коси у річці, повні пташиного співу гаї та діброви, зелені ярочки з невеликими струмками на дні, річка, яка тихо несе свої води серед ланів, - усе це наша Липова Долина.
Напередодні свята Трійці, яке є для селища храмовим, пропонуємо жителям і гостям Липоводолинської громади фото-екскурс по краєвидах та визначних місцях Липової Долини.



четвер, 4 червня 2020 р.

ЗАКЛЕЧАЛИ ВОРОТА – ТРІЙЦЯ ЙДЕ ДО НАС СВЯТА


7 червня в Україні відзначають одне з найбільших християнських свят, яке припадає на 50-й день від Великодня. В народі його називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці. В цей день прийнято прикрашати храми і будинки гілками з дерев, луговими травами, квітами.
Свято Трійці – одне з найулюбленіших свят липоводолинців, адже саме цього дня жителі святкують свято селища. З різноманітною інформацією про його історію, традиції святкування  в Липоводолинській публічній  бібліотеці ім. Леоніда Новиченка оформлено книжкові виставки-інсталяції «Заклечали ворота – Трійця йде до нас свята» та «Я люблю Липову Долину».






ПОЕТИЧНИЙ ЦВІТ ЛИПОВОЇ ДОЛИНИ


ОЛЕНА МИХАЛЕВИЧ
Народилася 25 листопада 1976 року в смт Липова Долина в творчій родині. Закінчила Липоводолинську загальноосвітню школу та Лебединське педагогічне училище. Її поезія іноді іронічна, іноді самокритична, а іноді доволі серйозна, тонко відчуває природу. Друкує свої вірші в соціальних мережах.

З ДНЕМ ВИШИВАНКИ!
Дочка свого народу – Українка
З бровами-ластівками, з ружами-губами
Мого єства кожнісінька клітинка
Розділить радість свята разом з вами!
Століттями довбуть орли печінку
Землі моїй святій, слізьми омитій,
Та берегиню роду – Українку
Не вдасться осквернити хижій свиті!
Палає погляд, мов зоря ізранку,
Гаряча вдача, як небес дарунок,
А як вдягну у квітах вишиванку,
То кожен погляд – наче поцілунок!

                    *****
Немодною здаватись не боюся,
Не прагну закордонних берегів,
За чудесами світу не гонюся –
Мені достатньо річки і лугів
Ось у таночку закружляв метелик,
З ним ластівочка в небі заодно,
Оце і є найкращий в світі «тєлік»!
Оскароносне, зіркове кіно!
Я полікую очі різнотрав'ям,
Наповню душу зеленню листка –
Це істинне природи православ'я!
Релігія берізки і дубка!
Ген пролетів над річкою лелека,
А, може, він комусь дитя несе?
Для тіла і душі жива аптека –
Тут сам Господь заготував усе.

                  *****
Не треба нам ні ката-супостата,
Ні ласих до наживи ворогів –
Самі собі підпалюємо хату
І власних розпинаємо богів
В очах людей підступність і ненависть
І так уже віками повелось –
Зʼїдає багатьох огидна зависть
Нечистих відьом сила розвелось
Коли у хаті діти голосили,
Живіт втягнувши від голодних мук,
Це не чужі, укрАїнські буксири
Шматок останній виривали з рук!
Немає усвідомлення в народу,
Що пливемо в одному кораблі,
Що землі наші – це винагорода,
А ми тепер цураємось землі)
Іти на дно епохи будем разом
На порятунок годі і чекать
Самі зламали всі дороговкази
В пустелі смутку прийдеться блукать
Нічого нам хорошого не світить
Поки не усвідомимо слова,
Що ми усі ОДНОЇ НЕНЬКИ ДІТИ,
Що ненька наша ЛЕДВЕ ВЖЕ ЖИВА!!!
Нам єдності і злагоди бракує...
Ідуть роки, віки, минає час –
Хмельницький з того світу стогін чує,
В гробу перевертається Тарас...