24 лютого 2022 о 5-й годині ранку
розпочалась війна...
Збройне вторгнення військ Російської Федерації
відбулося по всіх напрямках, включаючи ділянку кордону з республікою Білорусь
та адміністративну межу АР Крим. По всій Україні почалися ракетні удари по
військових базах, аеропортах і стратегічних об'єктах. На декількох ділянках
кордону до України увірвалася військова техніка: танки, БТРи, ГРАДи.
Нещадним руйнуванням підддалися
українські міста. Практично не залишилося нічого від Ірпеня, Бучі й Бородянки
під Києвом. Ворог намагається зламати нашу першу українську столицю – місто
Харків. Постійних руйнувань зазнав Чернігів. Тут знищені історичні й релігійні
пам'ятки культури. Найкатастрофічніша ситуація наразі в Маріуполі. Ворожа
артилерія й авіація просто рівняє місто з землею: бомбардує лікарні, заклади
освіти й культури, заводи і фабрики і просто цілі житлові квартали. Частина
Херсонської й Запорізької областей знаходяться під тимчасовою окупацією.
Та попри всі ворожі потуги, український
народ не здається й ніколи не здасться. Український спротив триває не лише на
воєнному та дипломатичних фронтах, а й на культурному. Коли слово це зброя, то
наші музи не мовчать, вони голосять на
весь світ про український біль і українську незламність. І чим сильніший біль –
тим міцніша незламність. Не дивлячись на жахи війни, 80% із написаного нашими
поетами-земляками: Володимира Головка, Валентини Пось, Світлани Кулинич,
Людмили Ловигіної, Аліни Шульги та Євгенія Мельника – оптимістичні вірші, з вірою в перемогу
нашої держави.
Збірку «ПОЕЗІЯ НЕСКОРЕНИХ» ви можете
переглянути в он-лайн форматі за посиланням
https://drive.google.com/file/d/1ffqKQGdSWc-ZykaU2mdgX8iuSG-R0XqZ/view?usp=sharing