среда, 27 апреля 2022 г.

ПОЕЗІЯ НЕСКОРЕНИХ

 

24 лютого 2022 о 5-й годині ранку розпочалась війна...

 Збройне вторгнення військ Російської Федерації відбулося по всіх напрямках, включаючи ділянку кордону з республікою Білорусь та адміністративну межу АР Крим. По всій Україні почалися ракетні удари по військових базах, аеропортах і стратегічних об'єктах. На декількох ділянках кордону до України увірвалася військова техніка: танки, БТРи, ГРАДи.

Нещадним руйнуванням підддалися українські міста. Практично не залишилося нічого від Ірпеня, Бучі й Бородянки під Києвом. Ворог намагається зламати нашу першу українську столицю – місто Харків. Постійних руйнувань зазнав Чернігів. Тут знищені історичні й релігійні пам'ятки культури. Найкатастрофічніша ситуація наразі в Маріуполі. Ворожа артилерія й авіація просто рівняє місто з землею: бомбардує лікарні, заклади освіти й культури, заводи і фабрики і просто цілі житлові квартали. Частина Херсонської й Запорізької областей знаходяться під тимчасовою окупацією.

Та попри всі ворожі потуги, український народ не здається й ніколи не здасться. Український спротив триває не лише на воєнному та дипломатичних фронтах, а й на культурному. Коли слово це зброя, то наші музи не мовчать,  вони голосять на весь світ про український біль і українську незламність. І чим сильніший біль – тим міцніша незламність. Не дивлячись на жахи війни, 80% із написаного нашими поетами-земляками: Володимира Головка, Валентини Пось, Світлани Кулинич, Людмили Ловигіної, Аліни Шульги та Євгенія Мельника  – оптимістичні вірші, з вірою в перемогу нашої держави.

Збірку «ПОЕЗІЯ НЕСКОРЕНИХ» ви можете переглянути в он-лайн форматі за посиланням

https://drive.google.com/file/d/1ffqKQGdSWc-ZykaU2mdgX8iuSG-R0XqZ/view?usp=sharing

ВЕСНА НЕ ВИННА, ЩО ВІЙНА...


понедельник, 25 апреля 2022 г.

ЧОРНОБИЛЬ У СПОГАДАХ ТА ФОТОЗНІМКАХ

 

26 квітня 1986 року… Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки Чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

У «Публічній бібліотеці ім. Л.Новиченка» розміщена книжкова виставка-панорама «Чорнобиль у спогадах та фотознімках», на якій розміщені документальні і художні твори, що висвітлюють важливі питання стосунків людини з мирним атомом і жахливі наслідки аварії, фотографії тих, хто ціною власного життя врятував світ, статті з періодичних видань про соціальний захист постраждалих в аварії.



Я НЕ КИНУ ТЕБЕ, МОЯ УКРАЇНО...


четверг, 21 апреля 2022 г.

ВЕЛИКДЕНЬ

#Великдень

ВЕЛИКДЕНЬ – це світле небо, усіяне, як говорили наші бабусі, небесними квітами, це кошики з духмяними пасочками і барвисті крашанки, це радісні обличчя і лунке вітання "Христос Воскрес!".

ПРОЙДУТЬ СТОЛІТТЯ... А МИ БУДЕМ ЖИТИ....

#МОТИВАЦІЙНИЙ_ЛІТЕРАТУРНИЙ_ПРОСТІР_СЛОВО_ЗБРОЯ

ПРОЙДУТЬ СТОЛІТТЯ... А МИ  БУДЕМ ЖИТИ....

среда, 20 апреля 2022 г.

ВЕЛИКДЕНЬ СЛАВИТЬ ПИСАНКА БАРВИСТА

 

Незабаром на землю зійде чудове свято Великдень! Величне свято, яке споконвіку символізує перемогу над силами темряви і зла, уособлює примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності.

«Публічна бібліотека ім. Л.Новиченка»  популяризує народні традиції, серед них і ті, які пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн –Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.

До світлого свята у бібліотеці оформлено тематичну виставку «ВЕЛИКДЕНЬ СЛАВИТЬ ПИСАНКА БАРВИСТА», на якій представлені книги, з яких можна дізнатися про історію виникнення свята; що потрібно покласти у кошик, смачні рецепти приготування святкових страв та різнобарв’я великодньої писанки.

Великдень – це великий день весняного оновлення природи, свято, що очищає людей, робить їх добрими та чуйними. Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Тож посміхніться один одному і залиште у себе в душі тільки добрі почуття.

Зичимо всім миру, любові, достатку, радісних Великодніх свят і смачної паски!






Великодень Паска


ВЕЛИКДЕНЬ для українців – не просто свято. Великдень – це шанування всіх традицій, зв'язок із померлими предками і те, що ідентифікує нас.

Але нині, натрапите на питання: «Чи будете пекти паску», - побачите, що думки розділяться. Бо «не на часі», - пише багато хто. А багато хто думає: «ну як можна не спекти?».  Тож до вашої уваги рецепт пасхального хліба від чудової господині.

 

 


вторник, 19 апреля 2022 г.

Великдень Писанка


   Писанка – символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду, символ сонця, тепла і вічності, а також незамінний атрибут Великодня.


понедельник, 18 апреля 2022 г.

Великдень Крашанка


Христове Воскресіння, Великдень – найжаданіше свято весни для всіх українців. Сьогодні в умовах війни Великдень – це не лише весна, з цим святом пов'язані надії українців на перемогу та відродження України. Тож готуємося разом до світлого свята!


среда, 13 апреля 2022 г.

ПРИЗНАЧЕНИЙ ЗЛЕТІТИ ВИЩЕ

 

Сьогодні, 13 квітня Роменщина відзначає 135 річчя від дня народження Івана Петровича Кавалерідзе, видатного українського режисера, скульптора і кінодраматурга.

Іван Кавалерідзе мав довге й напрочуд плідне життя. За 70 років активної творчості він став автором близько двох десятків пам’ятників, сотні станкових робіт, написав і поставив стільки ж театральних п’єс, подарував книжку дивовижних спогадів.

За часів гетьманату Павла Скоропадського, 1918 року в місті Ромнах за його проектом звели пам’ятник Великому Кобзареві. У 1920 роках постали монументи мандрівному філософу Григорієві Сковороді в Лохвиці, Тарасові Шевченко в Полтаві та Сумах.

До дня народження І. Кавалерідзе Липоводолинська публічна бібліотека ім. Л.Новиченка організувала п’ять хвилин з мистецтвом «Призначений злетіти вище». В експозиції представлено творчий доробок Івана Петровича Кавалерідзе, документи про життєвий і творчий шлях видатного митця. Монографії та наукові статті розкривають вплив І. Кавалерідзе на розвиток українського мистецтва.